Що ж ми маємо на увазі, коли говоримо про батьківський шімджон. Слово «батьки» пов’язане з поняттями «любов» і «кровний рід». Любов матері та батька – це один з найбільших видів любові, які існують у світі. Навіть людина, яка займає високе положення в суспільстві, безсила перед своїми дітьми. Любов батьків до дітей безумовна і безмежна, тому саме така любов є еталоном і встановлює традицію для всіх видів любові. Не маючи подібного досвіду, просто з чиїхось слів, неможливо зрозуміти, що таке любов. Той, хто виріс без батьків чи живе сам, навряд чи розуміє, якою вона є.
Батьківський шімджон ми вбираємо з народження. Якщо людина гармонійно виростає в батьківській любові, то й пізнає, що таке любов. Оскільки дитина любить своїх тата і маму, вона навчається від них того, яка любов між батьками. Бачачи, що у батьків незмінне ставлення одне до одного та їхня подружня любов постійна, сини та доньки природно переймають їхній приклад, будуючи на його основі стосунки між собою і далі у власних сім’ях.
Заради гарних стосунків треба працювати
Якщо говорити про взаємини батьків і дітей з точки зору психології, то багато джерел наголошують на потребі єдності між батьками як передумови для гармонійного розвитку дитини. Так, наприклад, автор бестселера «Правила розвитку мозку дитини» молекулярний біолог-еволюціоніст Джон Медіна підкреслює, що “у мам і татусів часто різні пріоритети виховання і це може призвести до серйозних конфліктів у стосунках деяких пар, що може вплинути на майбутню поведінку дитини; тому у вихованні дітей між мамою і татом має бути стовідсоткова співпраця.”
Тож, працюючи над власними стосунками, намагаючись уникати конфліктів, батьки закладають фундамент ефективного виховання власних дітей. Протягом всього життя нам потрібно себе вдосконалювати, змінювати й контролювати. Саме через перевірку та аналіз ми стаємо професіоналами. Професіонал – це той, хто бачить найдрібніші деталі, вносить зміни й аналізує доти, доки не отримає 100% результат. Батьківство – це більше ніж професія, воно вимагає від чоловіка та дружини найкращих якостей, тому і в сім’ї теж слід аналізувати й перевіряти все в деталях і вдосконалювати.
Ведіть шімджон-щоденник
Стосунки між чоловіком та жінкою бувають різними, але важливо пам’ятати приємні миті й робити висновки про те, чому варто завдячувати. У нашому характері є певні кути, які в процесі налагодження взаємин поступово стираються. Але під час цього летять іскри. Якщо іскор немає – значить, ви не цікавитесь одне одним і не досягнете гармонії. Тому всі ці іскри, негативні моменти теж важливо помічати. Можна вести такий особистий щоденник досвіду ваших стосунків.
Досвід таких шімджон-щоденників допомагає побачити чоловіку й дружині їхні позитивні якості та виправити негативні. Через те що сваримося, ми стаємо ближчими одне одному. І це добре, бо так ми усвідомлюємо свої проблеми й поступово об’єднуємося. Але якщо ми боремося та віддаляємося, то сенсу в цій боротьбі немає.
Слід пам’ятати, що як у позитивних, так і в негативних моментах сварок найважливіше – це результат, тобто те, який висновок ми робимо після конфлікту. Якщо немає результату, то навіть позитивний момент може віддалити нас, тому головне, щоб ми ставали ближчими. Для цього нам потрібно відкриватися одне одному і тоді, коли ми сваримося. Тож треба тренуватися в тому, як любити одне одного, стати професіоналами у віддаванні та прийманні любові.
Ви запитаєте, як? Спілкуйтеся одне з одним, коли ви пишете щоденник. Якщо не можете розвинути правильний етикет спілкування – це означає, що любов у ваших стосунках не росте. А якщо мовчите після сварки, то так стосунки не розвиваються. Щоб розвивати емоції, потрібно спілкуватися і досліджувати, як їх правильно виражати, щоб людина зрозуміла. Тож варто завжди цікавитися одне одним і не припиняти спілкуватися. Беручи до уваги те, що саме через батьків діти розвивають власні емоції, вчаться розуміти себе та інших, то як чоловіку, так і жінці слід докладати зусиль, щоби вчитися поважати одне одного та стати такою сім’єю, де панує любов і єдність. Ось настільки важливі здорові стосунки між чоловіком та жінкою для формування надалі правильної взаємодії їх як батьків зі своїми дітьми.
Стосунки між батьками та дитиною – це основа Всесвіту
Взаємини між батьками та дитиною – це, безперечно, основа Всесвіту. Ці стосунки є джерелом радості, а якщо в них з’являється сум, то більшого суму бути не може. Радість дитини від спілкування з батьками має охоплювати цілий світ. Радість батьків від спілкування з дитиною здатна задовольнити бажання всього Всесвіту.
Як же проявляється шімджон батьків? Вони безумовно та несвідомо віддають дітям. Вони навіть не можуть контролювати процес віддавання любові. Віддаючи, батьки відчувають, що вони віддали недостатньо; люблячи, вони хвилюються, чи не надто мала їхня любов, і прагнуть любити ще сильніше; вже віддавши щось, вони засмучуються і шкодують, що не змогли віддати більше. Маючи всі ці якості, батьки проявляють сутність вічної любові. Це джерело, в якому бере початок традиція любові.
Щоб любов батьків могла існувати вічно, потрібно, щоб був хтось, хто успадкує їхню традицію. Ми маємо виховувати своїх дітей таким чином, щоб вони стали спадкоємцями такої традиції. Ба більше, нам треба знайти спосіб її покращити, щоб вона мала ще вищу цінність. Така традиція любові може виникнути тільки в істинній сім’ї, де батьки з глибини свого серця бажають, щоб їхні діти перевершили їх самих. Батьки, котрі мають таке прагнення, постійно приділяють увагу своїм дітям і підтримують їх.
Фактично тільки тато й мама можуть приділити дитині достатньо уваги, догляду й турботи. Так, наприклад, Памела Дракермен, авторка книжки “Французьке виховання”, виділяє декілька важливих загальних принципів, як-от: уважно слухати дітей, спілкуватися з ними, співчувати їм. Має бути емпатія. Найважливіше в сім’ях – єдність дій та думок батьків і дітей. Однак головним у цьому всьому є те, що батьки мають слухати дітей, але не повинні слухатися їх. Усім нам потрібна межа й кордони, всередині яких ми можемо бути вільними. Та головне тут – спілкуватися й розуміти”.
Даючи життя дітям і супроводжуючи їхній розвиток у такий спосіб, ми усвідомлюємо, наскільки велика батьківська любов. Розуміючи, що надмірна увага не дає дітям жодної користі, ми маємо навчитися дотримуватися балансу між справді потрібною турботою, контролем і допомогою. Важливо не ставати авторитарними, але зберігати авторитет, дотримуючись балансу між потребами дитини та потребами сім’ї.
Даючи дітям тепло, любов, підтримку, не менш важливо забезпечувати достатньо умов для їхнього зростання й дорослішання. Передусім важливо навчати емпатії, спілкування, взаємодії з іншими.
Правила та норми у сім’ї
Потрібно встановити етичні норми та правила вашої сім’ї. Коли ви починаєте жити відповідно до них, то в родині створюється гарна культура. Варто самим змінювати свої концепції стосовно норм і не думати, що вони обмежують вас. Наша відповідальність у тому, щоб через норми та правила вчитися відчувати щастя. Якщо ви так живете, то вашим дітям теж буде легко жити за цими принципами. Так можливо досягти єдності у стосунках одне з одним і надалі з дітьми. Тобто ви як сім’я маєте правильно жити й піклуватися про оточення. Виховання враховує ці моменти, коли ми змінюємо себе та оточення навколо себе.
Ви не можете передбачити, якими будуть ваші стосунки з дітьми, коли їм буде 2, 5, 12 чи 20 років. Ви не знаєте проблем ваших дітей на кожному майбутньому кроці. Тому готуйтеся практично. Потрібна поетапна освіта. Можна, наприклад, помічати від народження свої враження, спостереження щодо дитини, відстежувати, як відбуваються зміни в її характері. Також думайте, яке ставлення буде у дітей до вас, коли вони стануть дорослими. Потрібно мати таку відкриту душу з бажанням учитися в інших і завжди готуватися до майбутнього. Думайте, що ви практично готуєте для своїх дітей, наскільки ваша концепція правильна, куди ви рухаєтеся і як.
Ключовий момент – слід готуватися й думати про певні ситуації, потрібно зрозуміти, у чому може бути корінь ваших труднощів. Зазвичай наші проблеми беруть початок від проблем наших батьків. Часто у нас проявляється поведінка наших батьків, тому треба змінюватися нам самим. Таким чином, виховання наших дітей – насамперед це виховання нас самих. Наша відповідальність полягає в тому, щоб змінюватися. Так ми повинні готуватися до майбутнього.
Де є межа батьківської любові до дітей? Батьки прагнуть любити своїх дітей не тільки, коли ті ще маленькі, а протягом усього їхнього життя. Люблячи, можна відчути значущість і більшу цінність. Коли між батьком та дитиною встановлюються такі взаємини, у них виникає безмежна сила. Батьківський шімджон перш за все щасливий віддавати, а не приймати. Ось це Небесна любов, яка здатна без перешкод пройти крізь усю світобудову.
Почавши свій шлях від батьків, людина завершує коло, повертаючись до положення батьків. Щоби будь-які стосунки розвивалися, потрібні зусилля. Це і є шімджон. Тільки так можна зрозуміти батьківську любов.
